Консультації для вихователів

На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні
впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому
музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості,
потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували
музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу.
Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або
зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну
основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про
навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і
про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на
розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного
розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти,
сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та
ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія
(співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на
музичних інструментах та інші.
Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її
вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже

подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів

дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і
спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково
мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них
послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних
рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі
приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати
пластику рухів із музичним звучанням.
Такі спільні ігри-імпровізації спрямовані, насамперед, на розвиток у дитини
відчуття його емоційного благополуччя.
При цьомуне треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і
проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні,
імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним
способом досягнення потрібного результату.
Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення
всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір
був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити
в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може
продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку,
гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на
“задній хід”, наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрікімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії маютьвідповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети.
Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхнюувагу і реакцію.
Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати
пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючирухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічнірухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефектритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний абомелодійний оборот) — згадаймо всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”.
Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі створюєтьсяенергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект:це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів народжує в дітей позитивніемоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігровогоспілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами,
пронизуються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибираєтой інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.
Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають
можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням,з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадуютьсамостійно.
Сьогодні ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше,
музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливопідтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної
психології необхідно відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьомусприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а такожпідтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стаютьтеплішими й тіснішими.
Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву,
мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її
фізичного і психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей,
навколишнього світу.
Кiлькiсть переглядiв: 59

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.